PostHeaderIcon «Кредитування» у Стародавній Греції та Римі

Спочатку в Стародавній Греції фінансові функції несли храми, оскільки саме в них зосереджувалися кошти на непередбачені випадки голоду чи війни. Тобто був так званий резервний фонд, до якого могли звернутися громадяни, що терплять потребу, а багаті городяни покласти гроші під невеликий відсоток.

Поступово ця практика витіснялася мінялами-трапезитами, які отримали свою назву від імені столу — «трапези» — за яким вирішували свої фінансові відносини.

Працювали такі міняли на ринках та у храмах. 

Щоб зрозуміти звідки все це взялося, подивимося на Стародавню Грецію загалом: сотні міст-полісів, які мають власну монету та незалежне міське управління. Трапезити ж мали займатися підтримкою стабільного курсу. працювати як експерти-оцінювачі — виявляти підроблені, надто зношені гроші, визначати склад монет з країн і міст. А за свої послуги вони отримували невеликий обмінний відсоток. Цікаво. що до наших днів дійшли згадки про ці міняли вже з 6 століття до н.

Схожою була фінансова ситуація у Стародавньому Римі, де деякі перші імператори навіть якось намагалися вилучити майно міняв, нажите нібито аморальним духом Риму шляхом. Згодом Юлія цезаря лихварство трохи згортає свої обсяги, т.к. Цезар сам став карбувати монету і досяг великого грошового обороту в Римі.

У знаменитому біблійному сюжеті про вигнання торговців із Храму власне й скандал був через те, що у юдейських міняв був привілей на обмін монетки в півшекель — єдиний, не прикрашений ликом імператора, а тому найбогоугодніший.

За матеріалами lombard-bezlimit.ru

Комментарии запрещены.